радіолюбитель

РАДІОЛЮБИ́ТЕЛЬ, я, ч.

Той, хто займається радіотехнікою і радіозв'язком не як професіонал, а як любитель.

Віталіїв погляд перехоплюється – в який уже раз! – на грамоти та дипломи, порозвішувані на стінах. Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар);

Швейцарська ліга радіолюбителів кожного року організує традиційні змагання короткохвильовиків усього світу (з газ.).

Значення в інших словниках

1. радіолюбитель — радіолюби́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. радіолюбитель — -я, ч. Той, хто займається радіотехнікою і радіозв'язком не як професіонал, а як любитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радіолюбитель — див. радіоаматор  Словник чужослів Павло Штепа
4. радіолюбитель — РАДІОЛЮБИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто займається радіотехнікою і радіозв’язком не як професіонал, а як любитель. Віталіїв погляд перехоплюється — в який уже раз! — на грамоти та дипломи, порозвішувані на стінах.  Словник української мови в 11 томах