радіотелемеханіка

РАДІОТЕЛЕМЕХА́НІКА, и, ж.

Наука про вимірювання певних величин (швидкості, температури і т. ін.) і керування на відстані за допомогою радіо рухомими об'єктами, а також відповідна галузь техніки.

Високий розвиток ультракороткохвильової техніки, викликаний застосуванням радіолокації, сприяв швидкому удосконаленню телебачення, широкому застосуванню радіотелемеханіки (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. радіотелемеханіка — радіотелемеха́ніка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. радіотелемеханіка — -и, ж. Наука про вимірювання певних величин (швидкості, температури і т. ін.) і керування на відстані за допомогою радіо об'єктами, що рухаються, а також відповідна галузь техніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радіотелемеханіка — радіотелемеха́ніка (від радіо... і телемеханіка) наука про вимірювання певних величин і керування певними об’єктами (напр., літаками) на значній віддалі за допомогою електромагнітних хвиль; галузь техніки, що створює прилади й апарати для цього керування.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. радіотелемеханіка — РАДІОТЕЛЕМЕХА́НІКА, и, ж. Наука про вимірювання певних величин (швидкості, температури і т. ін.) і керування на відстані за допомогою радіо об’єктами, що рухаються, а також відповідна галузь техніки.  Словник української мови в 11 томах