радіотелефон

РАДІОТЕЛЕФО́Н, у, ч.

Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо.

Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. радіотелефон — радіотелефо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. радіотелефон — -у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв'язку по радіо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. радіотелефон — радіотелефо́н (від радіо... і телефон) сукупність передавальної і приймальної радіоапаратури для телефонного зв’язку по радіо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. радіотелефон — Мала передавально-приймальна радіостанція; забезпечує двосторонній (при взаємодії з ін. р.) бездротовий зв'язок.  Універсальний словник-енциклопедія
5. радіотелефон — РАДІОТЕЛЕФО́Н, у, ч. Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв’язку по радіо. Зовні радіотелефон нічим не відрізняється від звичайного настільного телефонного апарата. Тільки в його корпус вмонтовано передавач і приймач (Наука.., 8, 1961, 46).  Словник української мови в 11 томах