разовий
РА́ЗОВИЙ, а, е.
Який виготовляється, випускається за один раз.
Разовий тираж газети;
// Розрахований на один раз, дійсний один раз.
Разова перепустка;
// Який бере участь у чому-небудь не завжди, не постійно.
Невеликий, проте хороший оркестр поповнювали для опер разовими оркестрантами з інших театрів (з мемуарної літ.).
РАЗО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.
Грубо змелений (про борошно грубого помелу).
– Вмієш хліб пекти? – Вмію, але... з питльованої муки; з разової не знаю, чи вдам (О. Кобилянська);
// Спечений з такого борошна (про хліб).
Якась милосердна душа ввіткнула йому в руку кусник чорного разового хліба (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)