райвиконкомівський
РАЙВИКОНКО́МІВСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до райвиконко́м.
Він сидів просто неї з блокнотом на колінах, їх розділяв лише стіл, сонце золотило лисини канцелярських столів, запах жасмину й любистку з райвиконкомівського саду, і він міг промовляти скільки захоче (В. Дрозд);
// Належний райвиконкомові.
Тільки вийшла Оксана з будинку санчастини, як з-за рогу їй назустріч виткнулася підвода, запряжена райвиконкомівськими кіньми (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)