райдужний
РА́ЙДУЖНИЙ, а, е.
1. Який має кольори райдуги; багатокольоровий.
Райдужні кола і вінки навкруги небесних світил є ознакою збільшення хмар і посилення вітру (з наук. літ.);
Бризки розсипались райдужними діамантами, і весь ставок спалахнув золотим вогнем (О. Донченко);
* У порівн. Пучок сонячного проміння, як райдужна куля, спалахнув раптом на шпилі радіощогли “Могутнього” (О. Донченко).
2. перен. Який несе в собі приємні, щасливі сподівання і т. ін.; радісний.
Стара мати була переповнена райдужними надіями про майбутнє сина (Я. Качура);
// Який відзначається радістю; піднесений.
Останніми днями Черниш справді був у безпричинно райдужному настрої (О. Гончар);
// Який виражає веселість, грайливість.
Вона зітхнула і, закинувши назад голі руки, поправила зачіску і весело, манірно заговорила: – Якби я була принцесою, я б тут побудувала замок. Тут дуже красиво! – Провела своїми райдужними прижмуреними очима по зелених околицях (Григорій Тютюнник);
* Образно. Одеса стоїть над морем, ніби молода у вінку, завжди усміхнена, райдужна (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)