рандеву
РАНДЕВУ́, невідм., с.
1. Наперед умовлене побачення.
Та швидко я побачив, що .. нас оминають, як заповітрених, наші недавні знайомі, а ті, що хочуть мати якесь діло з нами, дають нам рандеву десь по кутках (І. Франко).
2. У морському флоті – обумовлене місце зустрічі кораблів.
Словник української мови (СУМ-20)