рано-рано
РА́НО-РА́НО, присл., розм.
Вдосвіта, перед світанком.
Я рано-рано вийшов з дому, Ще сонце навіть не зійшло (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)РА́НО-РА́НО, присл., розм.
Вдосвіта, перед світанком.
Я рано-рано вийшов з дому, Ще сонце навіть не зійшло (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)