Словник української мови у 20 томах

рапорт

РАПО́РТ, у, ч.

Повторювана частина малюнка на тканині, шпалерах, килимах і т. ін.

У мережці-затяганці, як і в інших мережках, можна вишивати який завгодно узор. У даному випадку рапорт його складається з фігур ромба й зірки (з наук. літ.);

Третій різновид [килимів] становлять композиції, побудовані на чергуванні окремих елементів за принципом безперервного рапорту. Вони складаються з одного мотиву ромба чи зірки, який ритмічно повторюється в строгому порядку прямими або скісними рядами (з наук. літ.).

РА́ПОРТ, у, ч.

1. Усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву.

Всю ніч Кутузов приймав генералів, що один за одним з'являлися з рапортами (П. Кочура);

Політрук вислухав короткий рапорт ординарця з батальйону про призначення старшого лейтенанта, товариша Билини, командиром роти (Іван Ле);

Йшов [дід] простоволосий, повторюючи нишком черговий рапорт про рої, котрі вилетіли за день і котрі взяті без перешкод (О. Донченко);

// Доповідна записка, в якій стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи.

Начальник санслужби флоту повернув Заброді обидва рапорти, в яких Павло просив послати його на фронт (В. Кучер);

Овцин відіслав до Адміралтейств-колегії рапорт, у якому докладно доповідав про зроблене за 1734 рік (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. – А він удає з себе байдужого. Мучиться, кипить, переживає, а листи їй пише холодні, як Чумаченкові рапорти. От натура! (О. Гончар).

2. Звіт про досягнення в певній сфері діяльності.

Творчий рапорт українських митців – почесний і відповідальний іспит (з газ.);

* Образно. Іду на клич гудків... Асфальтова дорога Десь повела дроти Від шахти у поля – То линуть рапорти Про наші перемоги (Г. Бойко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. рапорт — ра́порт іменник чоловічого роду офіційне повідомлення рапо́рт іменник чоловічого роду повторювана частина малюнка  Орфографічний словник української мови
  2. рапорт — див. ПОВІДОМЛЕННЯ.  Словник синонімів Караванського
  3. рапорт — I р`апорт-у, ч. Усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву. || Доповідна записка, в якій стисло, але докладно викладено суть якої-небудь справи. II рап`орт-у...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рапорт — Звіт, звідома, див. справоздання  Словник чужослів Павло Штепа
  5. рапорт — ра́порт I ра́порт (франц. rapport, від rapporter – приносити, повідомляти) 1. Передбачена статутом форма усної або письмової доповіді підлеглих військовослужбовців начальникові. 2. Звіт про виконання завдання, взятих на себе зобов’язань тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. рапорт — ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал.  Словник синонімів української мови
  7. рапорт — Ра́порт, -ту, в -ті; -порти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рапорт — РА́ПОРТ, у, ч. 1. Усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву. Всю ніч Кутузов приймав генералів, що один за одним, з’являлися з рапортами (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах
  9. рапорт — рос. раппорт 1. Звіт про виконання завдання, зобов'язання. 2. Службове або військове повідомлення про щось важливе.  Eкономічна енциклопедія
  10. рапорт — (фр. — повернення) Повторення пластичного елемента, орнаментального мотиву чи малюнка.  Архітектура і монументальне мистецтво