рапортувати
РАПОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1. Офіційно, в усній або письмовій формі, повідомляти про що-небудь вищій інстанції, керівництву.
– Дозвольте рапортувати, товаришу командир дивізії: таємну огневу точку ворога виявлено і знищено! (Ю. Смолич);
[Люба (рапортує Тарасову):] Товаришу начальник льотної частини! Доручене мені завдання .. виконано (І. Микитенко);
Одне – сидіти в просторому, красиво мебльованому кабінеті і вислуховувати рапорти підлеглих, і зовсім інше – самому рапортувати (Д. Ткач).
2. Звітувати про виконання робіт, про досягнення в певній сфері діяльності.
Марія рапортувала про виконання завдання (В. Кучер).
3. розм. Доповідати кому-небудь про щось; повідомляти когось про що-небудь.
Коли Віра Павлівна приходила в палату й насамперед ішла до ліжка Циркуляркіна, той ще здалека усміхався їй і, показуючи, як починають ворушитись вказівний і великий пальці, задоволено рапортував: – Порядок! Скоро зможу й підошви підбивати! (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)