рвійний

РВІ́ЙНИЙ, а, е.

1. рідко. Те саме, що ре́вний.

2. перев. поет. Рвучкий, неспокійний.

Він говорить – вся Гавана, Як рівнина океанна, Непорушна, супокійна, Та яка в ній сила рвійна, Титанічна, вулканічна, Нездоланна, яра, вічна! (Д. Павличко).

Значення в інших словниках

1. рвійний — рві́йний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. рвійний — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. рвійний — -а, -е, рідко. 1》 Те саме, що ревний. 2》 Рвучкий, неспокійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рвійний — ПОРИ́ВЧАСТИЙ (який діє, відбувається тощо швидко й нерівномірно, ривками), ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВИСТИЙ рідше, РВУЧКИ́Й, КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ, РВІЙНИЙ поет.; УРИ́ВАНИЙ, НЕРІ́ВНИЙ (перев. про звуки, дихання).  Словник синонімів української мови
5. рвійний — РВІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. 1. Те саме, що ре́вний. 2. Рвучкий, неспокійний. Він говорить — вся Гавана, Як рівнина океанна, Непорушна, супокійна, Та яка в ній сила рвійна, Титанічна, вулканічна, Нездоланна, яра, вічна! (Павл., Пальм. віть, 1962, 36).  Словник української мови в 11 томах