Словник української мови у 20 томах

реакція

РЕА́КЦІЯ, ї, ж.

1. Дія, вчинок, жест, міміка і т. ін., що виникають у відповідь на яку-небудь дію, вчинок, вплив ззовні.

Знайомі звуки викликають .. реакцію на його лиці (Г. Хоткевич);

Його звичка не скидати в учительській кашкета викликає в декого з педагогів реакцію іронічну (О. Гончар);

Нова позиція Франка щодо завдань критики була в деякій мірі здоровою реакцією на її байдужість до естетичної природи літератури (з наук. літ.).

2. фізл., біол. Відповідь організму на зовнішнє або внутрішнє подразнення.

Згідно з ученням І. П. Павлова, захисні реакції організму розвиваються як рефлекторні процеси, здійснювані через центральну нервову систему (з наук. літ.);

Кожна реакція організму тварини відбувається за принципом рефлексу, тобто є відповіддю на зовнішні впливи (з навч. літ.);

Досліди .. показали, що людей за їх реакцією на невагомість можна розбити на три групи. Одним невагомість подобається, іншим байдужа, у третіх викликає деякі неприємні явища (з газ.);

// тільки одн. Різкий спад, занепад фізичних і душевних сил після піднесення, напруження.

Мені хотілось цим грубим словом ударить читача, підчеркнути [підкреслити] всю гидоту психічної реакції обивателя після хвильового підйому (М. Коцюбинський).

3. тільки одн. Активний опір суспільному прогресові, намагання обстоювати старі, віджилі порядки.

Після поразки революції 1848 –1849 рр. в Європі на ціле десятиріччя встановилася реакція – придушення передових суспільних рухів і ідей (з навч. літ.);

Розгром фашизму був історичним актом, здійснення якого домагалися також і кращі сини німецького народу, що брали участь у боротьбі з реакцією й віддали своє життя за світлі ідеали (з публіц. літ.);

Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум'я правди, що палало в трудах Сєченова, Павлова, Менделєєва, Тімірязєва (М. Рильський);

// збірн. Реакціонери, реакційні угруповання.

Час працює не на чорні сили реакції, а на сили миру й прогресу! (з газ.).

4. Хімічна взаємодія між двома або кількома речовинами, що приводить до створення нових речовин.

Перетворення одних речовин в інші називаються хімічними явищами, або хімічними реакціями (з навч. літ.).

△ (1) Ланцюго́ва реа́кція, фіз., хім. – реакція, продукти якої у свою чергу вступають у взаємодію з вихідними продуктами.

Число ядер, що діляться, зростає лавиноподібна. Цей процес назвали ланцюговою реакцією ділення ядер (з навч. літ.);

Маючи потужні засоби впливу на природу, ми ще не можемо уявити всі наслідки застосування цих засобів, не завжди бачимо ту ланцюгову реакцію, яка викликається нашим втручанням у природні процеси (з наук.-попул. літ.);

(2) Полімера́зна ланцюго́ва реа́кція, біол. – один з експериментальних методів молекулярної біології, спосіб значного збільшення малих концентрацій бажаних фрагментів ДНК у біологічному матеріалі (пробі).

Полімеразна ланцюгова реакція була відкрита Кері Маллісом, якого нагороджено Нобелівською премією з хімії 1993 року (з наук.-попул. літ.);

(3) Реа́кція замі́щення – хімічне перетворення, за якого атоми одного елемента в молекулі сполуки заміщуються атомами іншого елемента.

На відміну від реакції заміщення у насичених вуглеводів, реакція приєднання відбувається з утворенням іонів, а не вільних радикалів (з наук. літ.);

(4) Реа́кція ро́зкладу – хімічна реакція, внаслідок якої одна речовина розпадається на дві або на кілька нових речовин;

(5) Реа́кція сполу́чення – хімічна реакція, в результаті якої з атомів або молекул двох чи кількох речовин утворюються молекули одної нової речовини.

Отруйне діяння окису вуглецю на організм також зумовлюється властивістю його вступати в реакції сполучення (з навч. літ.);

Реакції під час яких з кількох простих або складних речовин утворюється одна складна речовина називаються реакціями сполучення (з навч. літ.);

(6) Термоя́дерна реа́кція – реакція перетворення легких ядер в більш важкі ядра, що відбувається при надвисокій температурі й супроводиться виділенням величезної кількості енергії.

Розв'язання проблеми керування термоядерними реакціями відкриває для людства нове могутнє джерело енергії (з наук.-попул. літ.);

(7) Хімі́чна реа́кція – перетворення одних речовин в інші, що відрізняються за складом та властивостями від вихідних.

Бувало, що зіпсується на міні ударник або вчиниться хімічна реакція в гримучім живім сріблі капсуля (Ю. Яновський);

Хімічні явища інакше називаються хімічними реакціями (з наук.-попул. літ.);

Час реа́кції див. час;

(8) Я́дерна реа́кція – перетворення атомних ядер, при взаємодії їх з елементарними частинками або іншими ядрами.

Істиною було те, що джерелом енергії самого Сонця була ядерна реакція, під час котрої визволяється та таємнича атомна чи ядерна енергія (Н. Рибак).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. реакція — реа́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. реакція — Відголос, відгук, РЕЗОНАНС; (у державі) антидемократія, антидемократичні сили; (на подразнення) рефлекс.  Словник синонімів Караванського
  3. реакція — [реиакц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  4. реакція — -ї, ж. 1》 Дія, вчинок, жест, міміка і т. ін., що виникають у відповідь на яку-небудь дію, вчинок, вплив ззовні. 2》 фізіол., біол. Відповідь організму на зовнішнє чи внутрішнє подразнення. || тільки одн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реакція — Протидія, спротив, назадництво (див. противн. акція)  Словник чужослів Павло Штепа
  6. реакція — (від лат. re — проти і actio — дія) — дія у відповідь на впливи і подразнення; протидія. Структура Р. включає три підструктури: сприйняття подразника; переробка подразнення: зворотна дія. Р. в музичному мистецтві має велике значення як для процесу навчання, так і для виконавства.  Словник-довідник музичних термінів
  7. реакція — реа́кція (франц. reaction, від лат. re... – проти і actio – дія) 1. Дія, стан, процес, що виникають за певних умов у відповідь на будь-які впливи, подразнення, враження. 2.  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. реакція — Реа́кція, -ції, -цією; реа́кції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. реакція — РЕА́КЦІЯ, ї, ж. 1. Дія, вчинок, жест, міміка і т. ін.; що виникають у відповідь на яку-небудь дію, вчинок, вплив ззовні. Знайомі звуки викликають.. реакцію на його лиці (Хотк.  Словник української мови в 11 томах
  10. реакція — рос. реакция 1. Швидке падіння цін після попереднього зростання. 2. Миттєве реагування когось на щось. 3. Взаємодія хімічних речовин (хімічна Р.).  Eкономічна енциклопедія