реверберація

РЕВЕРБЕРА́ЦІЯ, ї, ж., фіз.

Наявність у замкненому просторі поступово згасаючого звучання, яке виникає внаслідок надходження в певну точку розсіяних і багатократно відбитих хвиль після вимкнення джерела звуку.

Оптимальний час реверберації.

Значення в інших словниках

1. реверберація — ревербера́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. реверберація — -ї, ж., фіз. Наявність у замкненому просторі поступово згасаючого звучання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реверберація — (від лат. reverberare — відбивати) — залишкове післязвучання, звук, який поступово згасає після припинення коливаньйого джерела.  Словник-довідник музичних термінів
4. реверберація — ревербера́ція (від лат. reverbero – відбиваю, відкидаю) повільне згасання звуку в закритих приміщеннях після того, як припинено дію джерела звуку. Тривалість Р. є основною характеристикою акустичних властивостей приміщення.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. реверберація — РЕВЕРБЕРА́ЦІЯ, ї, ж., фіз. Наявність у замкненому просторі поступово згасаючого звучання, яке виникає внаслідок надходження в певну точку розсіяних і багатократно відбитих хвиль після вимкнення джерела звуку. Оптимальний час реверберації.  Словник української мови в 11 томах