революціонізувати
РЕВОЛЮЦІОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1. кого, що. Робити кого-, що-небудь революційно настроєним, пройнятим ідеями революції.
Місце Шевченка в загальноросійському визвольному русі визначалося переважно, хоч і не єдино, тим, що він своєю творчістю революціонізував свідомість українського народу (з наук. літ.).
2. що. Якісно змінювати що-небудь шляхом докорінних перетворень, нововведень.
Дарвінівська теорія історичного розвитку органічної природи революціонізувала не тільки біологію, а й усе природознавство (з наук.-попул. літ.);
– Ви, я так думаю, революціонізували методику праці в хімічній лабораторії (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)