революція
РЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до ліквідації віджилого суспільного ладу і утвердження нового, прогресивного.
Лютнева революція [1917 р. у Росії] означала крутий перелом в історії країни (з публіц. літ.);
На майдані коло церкви революція іде. – Хай чабан! – усі гукнули, – за отамана буде (П. Тичина);
// Революційні ідеї.
– Ви Боже і цареве око в селі, так обідайте і дивіться за ним [учителем]! Невже ви не розумієте, що школи сіють революцію? (М. Стельмах).
2. Переворот у якій-небудь галузі, що приводить до докорінного перетворення, удосконалення чого-небудь.
Революція в промисловості;
Комп'ютерна революція.
(1) Буржуа́зна револю́ція – докорінний переворот у житті суспільства, який приводить до знищення феодального ладу й заміни його капіталістичним ладом.
Буржуазна революція в Англії – це захоплення влади буржуазією, яка очолила разом з новим дворянством народне повстання проти феодального дворянства та короля, що правив самодержавно (з навч. літ.);
(2) Науко́во-техні́чна револю́ція – корінна якісна зміна продуктивних сил внаслідок перетворення науки у провідний фактор розвитку суспільного виробництва і в безпосередню продуктивну силу.
Сучасна епоха – це епоха всесвітньої науково-технічної революції (з навч. літ.);
В умовах науков-технічної революції все більше зростає роль науки у розвитку продуктивних сил (з наук.-попул. літ.);
(3) Соціалісти́чна (пролета́рська) револю́ція – повалення влади буржуазії і встановлення диктатури пролетаріату.
До всього селянства новий секретар отой – Іван Іванович Суслов – ставився як до реакційної дрібнобуржуазної стихії, якій дай лише волю, і вона поглине, розчленить у собі всі завоювання пролетарської революції (А. Дімаров).
△ (4) Промисло́ва револю́ція – перехід від мануфактури до великої машинної (фабрично-заводської) системи виробництва із заміною ручних знарядь праці системою робочих машин і парових двигунів.
Словник української мови (СУМ-20)