регалії
РЕГА́ЛІЇ, ій, мн. (одн. рега́лія, ї, ж.).
1. Предмети, що символізують монархічну владу (корона, скіпетр і т. ін.).
Ірина .. являла повну протилежність кесареві. Одягнена в царське вбрання, обтяжена всілякими регаліями, .. з перснями й обручами на руках, вона здавалася склепищем коштовностей (С. Скляренко).
2. Предмети відзнаки (ордени, медалі).
Він зняв парадного мундира, сховав регалії свої і попросив у бригадира звичайні давні три паї (М. Упеник);
// розм. Знаки розрізнення людей певних професій.
Мовби само прогорнулося гілля черемхи, і назустріч Живану вийшов древній чоловік в регаліях лісника, з ріжком (В. Земляк).
3. За часів феодалізму в Західній Європі – особливі монопольні права та привілеї королів, великих феодалів на стягнення мита, судових штрафів і т. ін., а також на експлуатацію вод, земних надр і лісів.
Словник української мови (СУМ-20)