реглан
РЕГЛА́Н, ч., крав.
1. невідм., у знач. прикм. Фасон верхнього одягу, в якому рукав з плечем становлять одне ціле.
– Оформіть протокол допиту, я скоро вернуся, – звелів йому прокурор і почав одягатися. Шкіряне пальто реглан, сива шапка, хромові чоботи (В. Кучер).
2. род. а. Пальто, плащ, куртка такого фасону.
На командирському містку стояв командир в шкіряному реглані і широкополій зюйдвестці (Д. Ткач);
До столу підбіг ад'ютант Багрова, тримаючи в руках його реглан і картуз (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)