рекет
РЕ́КЕТ, у, ч.
Злочинне вимагання чужих доходів, здирство шляхом погроз, залякування й грубого насильства.
На рахунку міжнародної банди, куди входило більш як півсотні членів і якою керував Айваз К., – шантаж, рекет, убивства (з газ.);
У мене була істерика, я падала перед Варом на коліна – благала покинути рекет, зайнятися мирним бізнесом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)