рекомендувати
РЕКОМЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
1. Давати позитивний усний або письмовий відзив про кого-небудь, як правило, з порукою за нього.
– Всі ті, кого ви рекомендуєте, Андрію Максимовичу, не підходять з різних міркувань, – рішуче заявив міністр (О. Гуреїв);
– Ми вас рекомендуємо в консерваторію (О. Донченко);
// Характеризувати кого-, що-небудь.
Всі вікна закриті віконницями, і я надаремне чекаю, чи не покажеться невесела фігура хитрого і злого (так його тут рекомендують) султана (М. Коцюбинський).
2. також з інфін. Давати поради, вказівки або настанови кому-небудь зробити щось; пропонувати.
Федорову рекомендували організувати, крім районних загонів, обласний партизанський загін з підрозділами вершників (М. Шеремет);
Він рекомендував мені написати про цю людину (О. Донченко);
– А зараз рекомендую прополоскати зуби наваром дубової кори (Ю. Збанацький).
3. також без дод. Знайомити з кимось, представляти кому-небудь когось, називаючи його.
Коли вона не має поняття, що я за одна, то не відмовте рекомендувати їй (Леся Українка);
– Марта Кирилічна Каралаєва! – рекомендувала йому Христина (І. Нечуй-Левицький);
– Приймайте разом з хлопцями в дивізію нас, – сказав Лобода, рекомендуючи Щорсу своє товариство. – Ось Максим Сірко, .. Платон Шерстюк (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)