рекордист
РЕКОРДИ́СТ, а, ч.
1. Той, хто досягає найвищих показників у чому-небудь.
Коли зустрічав було пенсіонера Івана Федоровича Вернигору, потомственого й почесного вибійника, .. так Юрко Лоза (між іншим – рекордист!) підкидав кашкета й гукав весело: – Старикам почот! (Остап Вишня);
[Троян:] Гріш ціна руднику, який хвастає одним рекордистом, а всі інші не виконують навіть своїх норм (Ю. Мокрієв).
2. Домашня тварина, що дає найкращі показники тих своїх якостей, які використовуються в господарстві.
Рекордистами є барани північнокавказької породи – з них настригають майже 11 кілограмів відмінної вовни довжиною 15 сантиметрів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)