рекредитив

РЕКРЕДИТИ́В, у, ч., спец.

1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі.

2. Документ про припинення акредитиву.

Значення в інших словниках

1. рекредитив — рекредити́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. рекредитив — -у, ч., спец. 1》 Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2》 Документ про припинення акредитиву.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рекредитив — (англ. recreditive) 1. відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. лист, що спростовує акредитив.  Економічний словник
4. рекредитив — рекредити́в (від ре... і лат. creditum – довірене) 1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. Лист, що спростовує акредитив.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. рекредитив — РЕКРЕДИТИ́В, у, ч., спец. 1. Відклична грамота уряду своєму дипломатичному представникові в іншій державі. 2. Документ про припинення акредитиву.  Словник української мови в 11 томах
6. рекредитив — рос. рекредитив (від ре... і латин. creditum — довіряю) — лист або телеграма, що відкликає попередні доручення щодо відкриття кредиту, надання акредитиву.  Eкономічна енциклопедія