релікварій

РЕЛІКВА́РІЙ, ю, ч.

Умістище для зберігання реліквій.

Два церковних сановники, в урочистих шатах понтифікальних, з повішеними на грудях дорогінними релікваріями, де зберігалися мощі святих, підійшли до князя і взяли його під руки (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. релікварій — реліква́рій іменник чоловічого роду сховище реліквій  Орфографічний словник української мови
2. релікварій — -я, ч. Вмістилище для зберігання реліквій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. релікварій — (лат. — останки) Коштовна скринька-дароносиця. У європейському середньовіччі виконувалися у вигляді мініатюрних архітектурних споруд (іноді демонстрація бюста або руки). Особливе значення мали у буддійських релігійних системах, оскільки Р. являлися неодмінною частиною більшості ступ.  Архітектура і монументальне мистецтво