репертуар

РЕПЕРТУА́Р, у, ч.

Сукупність творів, що виконуються в театрі, на концертній естраді і т. ін.

Репертуар трупи [М. П. Старицького у 1883 році] складався з десяти п'єс і чотирьох водевілів (з мемуарної літ.);

– Тепер зрозуміло, – сказала молодиця, – .. Нема в нас такого, щоб царя грав. Бо в нашому репертуарі про царів зараз жодного спектаклю нема. А чому ви саме в нас шукаєте того артиста? (з наук. літ.);

Репертуар цього театру був, з цілого ряду причин, досить обмежений (М. Рильський);

Хитріше. Треба спершу той... як його... репертуар, чи є у них взагалі про царів. А то зразу – ляп – дайте нам царя (В. Нестайко);

// Коло ролей, номерів, музичних, літературних творів, які виконуються ким-небудь.

Вона була б довго ще просиділа тут, виконуючи репертуар свого народу, коли б не довелося їй зовсім несподівано здивуватися..: з-за її спини залунала її рідна мова (Ю. Смолич);

Добре, що в нас все більше .. з'являється повноцінних пісень, які міцно входять в масовий репертуар (із журн.);

// перен., розм. Запас, наявність чого-небудь.

◇ (1) У своє́му репертуа́рі – зі своїми звичками, вчинками, рисами характеру, поведінки; як завжди.

– Гаразд, – погодився [Кроква], щоб закінчити розмову. – Добре, Леоніде Потаповичу. Не зважайте на мої підозри .. я, як завжди, в своєму репертуарі (Л. Дмитерко);

Тепер я дивився з кутка, з канапи і думав: “Такого, безперечно, треба було визволяти”. Хтось вигукнув: “Майк у своєму репертуарі”. Я струсив із себе спогади (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. репертуар — репертуа́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. репертуар — [реипеиртуар] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
3. репертуар — -у, ч. Сукупність творів, що виконуються в театрі, на концертній естраді і т. ін. || Коло ролей, номерів, музичних, літературних творів, які виконуються ким-небудь. || перен., розм. Запас, наявність чого-небудь. [Бути] в своєму репертуарі — поводитися згідно зі своїм характером і своїми звичками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. репертуар — (театр.) виставодобір  Словник чужослів Павло Штепа
5. репертуар — (фр. repertoire — перелік, список) — 1. Сукупність творів, які виконують окремі виконавці або колективи, а також призначених для виконаннями солістами чи певними складами виконавців. 2. Перелік музичних творів, які знає і може виконувати певний виконавець, ансамбль чи колектив (хор, оркестр тощо).  Словник-довідник музичних термінів
6. репертуар — репертуа́р (франц. repertoir, від лат. repertorium – список, опис) 1. Сукупність музичних і драматичних творів, які виконуються в театрі за певний час. Р. відображає певні ідейні й художні позиції театру. 2. Ролі, в яких виступає актор.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. репертуар — у своє́му репертуа́рі. Зі своїми звичками, вчинками, рисами характеру, поведінки; як завжди. — Гаразд,— погодився (Кроква), щоб закінчити розмову.— Добре, Леоніде Потаповичу. Не зважайте на мої підозри .. я, як завжди, в своєму репертуарі (Л.  Фразеологічний словник української мови
8. репертуар — Репертуа́р, -ру; -а́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. репертуар — РЕПЕРТУА́Р, у, ч. Сукупність творів, що виконуються в театрі, на концертній естраді і т. ін. Репертуар трупи [М. П. Старицького у 1883 році] складався з десяти п’єс і чотирьох водевілів (Думки про театр, 1955, 63)...  Словник української мови в 11 томах