ретирада
РЕТИРА́ДА, и, ж., заст.
1. військ. Відступ.
Гервазій, бачивши, що час почати знов Страшну баталію, що годі ретираду Чинити, розмахнув, щоб двигнуть на громаду Тарана грізного (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
Опинившись на зовнішньому рейді і тільки тут нарешті опам'ятавшись після остовпіння, інтервенти, щоб хоч як-небудь помститись за ганебну свою ретираду, стали безладно обстрілювати Хорли з корабельної артилерії (О. Гончар).
2. військ. Укріплене місце в фортечних спорудах і на польових позиціях для оборони на випадок відступу.
3. ірон. Ухилення від рішучих дій.
4. Убиральня.
Словник української мови (СУМ-20)