Словник української мови у 20 томах

ретрата

РЕТРА́ТА, и, ж., фін.

Поворотний переказний вексель, що пред'являється особою, яка оплатила опротестований вексель.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ретрата — ретра́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ретрата — -и, ж., фін. 1》 Зворотний переказний вексель. 2》 Рахунок, що його виставляє банк клієнтові на відшкодування витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя, прийнятого на інкасо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ретрата — ретра́та (італ. retratta, від лат. retrago – тягну назад) поворотний переказний вексель. Інша назва – ретур.  Словник іншомовних слів Мельничука