рецепція
РЕЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Запозичення і застосування державою соціологічних та культурних форм, що виникли в іншій країні або в іншу епоху.
Рецепція права.
2. Сприйняття чого-небудь, відгук на що-небудь, відповідна реакція на що-, кого-небудь.
Прийняття християнства й культурне зближення з Візантією привели до запозичення, рецепції візантійського права (з наук. літ.);
Серед проблем, які досі не привернули належної уваги, слід також назвати проблему текстотворення, оскільки в дихотомії “продукція – рецепція тексту” перевага віддається саме проблемі сприйняття тексту (з наук. літ.);
// фізл. Здійснюване рецепторами сприйняття й перетворення енергії подразників на нервові збудження.
Словник української мови (СУМ-20)