реципрокний —
реципро́кний прикметник
Орфографічний словник української мови
реципрокний —
-а, -е: Реципрокне схрещування — система двох схрещувань (прямого і зворотного), в одному з яких організми з ознаками, що вивчаються, використовують як материнські, в іншому – як батьківські.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реципрокний —
реципро́кний (лат. reciprocus) той, що повертається; ¤ р-а іннервація – рефлекторний механізм, який забезпечує іннервацію взаємозв’язаних груп скелетних м’язів, що беруть участь у здійсненні складних координованих рухів (ходіння, біг та ін.
Словник іншомовних слів Мельничука