решетувати
РЕШЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Просіювати що-небудь (перев. зерно, борошно) через решето з метою очищення від непотрібних домішок.
Йому кинувся [впав] в вічі і великий ворох гречки, перемолоченої восени, та й досі не перевіяної. Він встановив у стодолі триноги і звелів негайно решетувати гречку (С. Добровольський);
* Образно. Сонце, зупинившись посеред неба, широко решетує на землю проміння і ніяк не хоче зрушити вниз (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)