реєстр

РЕЄ́СТР, у, ч.

1. Список, письмовий перелік кого-, чого-небудь.

Почислити, чого там [у Дрогобичі] не було – вийде дуже довгий реєстр (І. Франко);

Вперше було взято на державну [польську] службу за розпорядженням короля Сигізмунда-Августа в 1572 р. 300 козаків. Вони були вписані у список-реєстр, звідки й дістали назву реєстрових козаків (з наук. літ.);

// лінгв. Список, перелік у словнику слів, що тлумачаться або перекладаються іншою мовою.

Цей словник [українських говірок Закарпаття] загального типу, тобто до його реєстру входить не тільки суто діалектна, але й уся загальнонародна лексика, яка вживається мовлянами на досліджуваній території (з наук. літ.).

2. Книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь і т. ін.

У реєстрі Ветельської волості з 1512 р. ми бачимо й спеціальний податок. Він залежав від кількості самостійних господарств на дворищі (з наук. літ.).

△ (1) Держа́вний реє́стр.

Значення в інших словниках

1. реєстр — реє́стр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. реєстр — Список, перелік; (словника) <�гніздові> слова; зап. реґістр.  Словник синонімів Караванського
3. реєстр — [реийестр] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
4. реєстр — -у, ч. 1》 Список, письмовий перелік кого-, чого-небудь. || лінгв. Список, перелік у словнику слів, що тлумачаться або перекладаються іншою мовою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. реєстр — див. регістер  Словник чужослів Павло Штепа
6. реєстр — (англ. list, register) 1. список, опис, перелік. 2. книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь тощо.  Економічний словник
7. реєстр — реє́стр (польс. rejestr, від лат. regesta – списки, перелік) список, опис, перелік, а також книга для запису справ, документів, майна, земельних володінь тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. реєстр — СПИ́СОК (опис з перерахуванням яких-небудь осіб або предметів), РЕЄСТР, ПЕРЕ́ЛІК, ПРЕЙСКУРА́НТ, ІНДЕКС, РЕГІ́СТР спец.; КАТАЛО́Г (перелік книжок, рукописів, картин тощо, складений у певному порядку); ІНВЕНТА́Р заст. (список майна, звичайно рухомого).  Словник синонімів української мови
9. реєстр — Реє́стр, -ра, в -рі; -є́стри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. реєстр — РЕЄ́СТР, у, ч. 1. Список, письмовий перелік кого-, ного — небудь. Почислити, чого там [у Дрогобичі] не було — вийде дуже довгий реєстр (Фр.  Словник української мови в 11 томах
11. реєстр — рос. реестр 1. Форма реєстрації різних документів у бухгалтерському обліку і в діловодстві. У бухгалтерії складають Р. карток, що їх відкривають для аналітичного обліку: у діловодстві...  Eкономічна енциклопедія