рибний
РИБНИ́Й, а́, е́.
Багатий на рибу (у 1 знач.).
– Земля плодовита, небо лагідне, води рибні, люд тихий .. – отсе .. ресурси, природні жерела [джерела] багатства (І. Франко);
Попівщина, Плоске, Лякуче, Чорне .. І всі – рибні! І у всіх озерах вода не стояча, а рухлива, бо озера ці лежать по дну колишньої безіменної притоки Дніпра (М. Чабанівський).
РИ́БНИЙ, а, е.
Прикм. до ри́ба 1.
Рибні запаси;
Рибний білок;
// Признач. для зберігання риби.
Стоїть біля свого рибного сховища Густавсон (А. Шиян);
В трести їздив [Кока] день при дні І на бази рибні. Та кругом казали: “Ні! Ви в селі потрібні!” (С. Олійник);
// Вигот. з риби.
Рибний [клей] – виготовляється з відходів риби: плавників, голів, луски, кісток та пузирів (з навч. літ.);
Рибне борошно дедалі ширше застосовується в тваринництві як дуже поживна добавка до корму (з наук. літ.);
// Пов'язаний з добуванням, обробленням, продажем риби.
В нижнім Стамбулі, на рибнім базарі, Галас такий, що оглухнути можна (Л. Дмитерко);
Рибна гавань;
// у знач. ім. ри́бне, ного, с. Страва з риби або з рибою.
– Прошу, святі отці, закушувати; от м'ясне, а от рибне (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)