рислінг
РИ́СЛІНГ, у, ч.
1. Сорт білого винограду.
На все місто тільки у нього можна було дістати вино з чистого рислінгу (М. Томчаній).
2. Біле натуральне сухе вино, яке виготовляють з цього сорту винограду.
Він вивів спеціальний сорт винограду, з якого добувають чудове вино типу рислінг (В. Кучер);
– Рислінг, братку, – примовляв Петричко, – чистий рислінг (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)