рисівник

РИСІВНИ́К, а́, ч.

Фахівець із рисівництва.

Дбаючи про майбутній урожай, рисівники Криму зайнялись аналізом строкатості врожайності (з газ.).

Значення в інших словниках

1. рисівник — рисівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рисівник — -а, ч. Фахівець із рисівництва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рисівник — РИСІВНИ́К, а́, ч. Фахівець з рисівництва. Дбаючи про майбутній урожай, рисівники Криму зайнялись аналізом строкатості врожайності (Рад. Укр., 9.II 1969, 1).  Словник української мови в 11 томах