ритуал

РИТУА́Л, у, ч., книжн.

1. Сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу й становлять її зовнішнє оформлення.

У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу (Леся Українка);

Складовою частиною всякої релігії є виконання різних обрядів і ритуалів (з наук.-попул. літ.).

2. Вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чого-небудь; церемонія, церемоніал.

Батько грав марш – родинний, інтимний марш. Його не виконувалося при сторонніх, його гралося тільки в тісному колі родини – увечері напередодні родинних свят .. Це був сімейний ритуал (Ю. Смолич);

На Україні ще й нині побутує традиційне селянське весілля, в якому збереглися залишки вірувань наших далеких предків (переїзд весільного поїзда через вогнище тощо). У ході весільного ритуалу виконується велика кількість спеціальних пісень (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ритуал — ритуа́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ритуал — Обряд, церемонія, ур. дійство; п! ЦЕРЕМОНІЯЛ.  Словник синонімів Караванського
3. ритуал — (від лат. ritualis — обрядовий) вид обряду, історично утворена форма складної символічної поведінки, сукупність приписів і правил, які визначають порядок виконання обрядів  Словник іншомовних соціокультурних термінів
4. ритуал — [риетуал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў  Орфоепічний словник української мови
5. ритуал — -у, ч., книжн. 1》 Сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу і становлять її зовнішнє оформлення. 2》 Вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чого-небудь; церемонія, церемоніал. 3》 біол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ритуал — Обряд  Словник чужослів Павло Штепа
7. Ритуал — Від лат. «ritualis» – «церемоніальний». Основними масонськими ритуалами є відкриття і закриття робіт у ложі, посвята нових членів (профанів) і переведення кандидатів у нові ступені («підвищення заробітної плати»).  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
8. ритуал — ритуа́л (від лат. ritualis – обрядовий) 1. Сукупність обрядів, що супроводять релігійну церемонію, їх зовнішнє оформлення. 2. Церемонія, церемоніал.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. ритуал — ОБРЯ́Д (встановлений порядок здійснення яких-небудь дій, пов'язаних з певними традиціями, настановами), ЦЕРЕМО́НІЯ, ЦЕРЕМОНІА́Л, РИТУА́Л книжн., ДІ́Я заст.  Словник синонімів української мови
10. ритуал — Ритуа́л, -лу; -а́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. ритуал — РИТУА́Л, у, ч., книжн. 1. Сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу і становлять її зовнішнє оформлення. У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах