риф
РИФ¹, у, ч.
Пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді.
Щосекунди виростала небезпека наскочити на підводний риф, і каравели могли піти на дно (Н. Рибак);
Коли кораловий вапняк поширений коло берега, то він утворює береговий риф (з наук. літ.);
* Образно. Усі підводні рифи перекладацької справи стають особливо грізними й небезпечними, коли перекладається прозовий твір автора – нашого сучасника (з газ.).
△ (1) Кора́лові ри́фи – надводні або підводні смуги на мілководних ділянках тропічних морів, утворені головним чином вапняковими скелетами коралів (див. кора́ли 1).
РИФ², а, ч., мор.
Поперечний ряд отворів або петельок на вітрилі, через які просувають вірьовку, щоб зменшити площу вітрила під час сильного вітру.
РИФ³, у, ч., муз.
Засіб мелодійної техніки, джазу, особливо характерний для свингу, – багаторазово повторювана групою інструментів коротка мелодійна фраза.
Словник української мови (СУМ-20)