роблено
РО́БЛЕНО.
Присл. до ро́блений 2.
Тамара роблено посміхається: – Пан майор, певно, знає, де я працюю (А. Хижняк);
– Ну, знаю вже, знаю, – роблено відмахувалась Оксана, а самій же так кортіло почути щось нове про Павла (В. Кучер);
Я вже раз описала се для вас, потім порвала, бо в мене на папері все виходить так роблено, фальшиво (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)