роза
РО́ЗА, и, ж.
1. Кущова рослина з великими запашними квітками різних кольорів та стеблами, вкритими колючками; троянда.
Рози (троянди) є найкращі декоративно-квіткові рослини (з наук.-попул. літ.);
Дівчина заходилася перев'язувати та підчищати рози (О. Ільченко).
2. Квітка цієї рослини.
Омелян перешугнув зненацька через ковані штахети й зірвав у государевім саду тую розу (О. Ільченко).
3. Архітектурна прикраса готичних вікон або само вікно у вигляді кола з лініями, що радіально розходяться від центра.
△ (1) Ро́за вітрі́в – графічне зображення повторюваності напрямів і величин сили вітру в певній точці земної поверхні за певний час.
Словник української мови (СУМ-20)