розбудження

РОЗБУ́ДЖЕННЯ, я, с.

Дія за знач. розбуди́ти і розбуди́тися.

Здебільшого протестантська наука, являючись на УКраїну в чужій, польсько-німецькій формі, не сприяла розбудженню якогось національного почуття (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розбудження — розбу́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розбудження — -я, с. Дія за знач. розбудити і розбудитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбудження — РОЗБУ́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. розбуди́ти і розбуди́тися.  Словник української мови в 11 томах