розвантажувати
РОЗВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док.
1. кого, що. Звільняти кого-, що-небудь від вантажу; знімати, виносити вантаж із машини або якогось іншого виду транспорту.
Край дороги, біля вороху пшениці, Оксана з дівчатами розвантажують машину, що привезла зерно для сівалок (А. Головко);
Поки хлопці розвантажували вози, дівчата кинулися по різну харч, і за годину всі знов сиділи за столом, частуючи гостей (З. Тулуб);
Перед бійцями височенним муром встала стрімка скеля. Черниш наказав розвантажити коней і відправити їх назад з двома бійцями (О. Гончар);
* Образно. [Убийбатько:] Кожна людина може написати в житті одну річ, в якій вона розвантажить свою душу від того, що її гнітить або хвилює (І. Микитенко).
2. що. Звільняти що-небудь від чогось зайвого, непотрібного.
Розвантажити великі міста від промислового будівництва можна в тому разі, якщо подбати про економічний та культурний розвиток навколишніх малих і середніх міст (з наук.-попул. літ.);
// кого, що. Звільняти кого-, що-небудь від надмірного навантаження.
Досі всі спроби розвантажити транспортні потоки столиці .. зводилися до створення кільцевих шляхів і об'їзних колій (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)