розведення
РОЗВЕ́ДЕННЯ, я, с.
Дія за знач. розвести́, розво́дити.
Резервом, який має набагато поповнити наші лісові скарби, є розведення швидкорослих дерев (М. Чабанівський);
Випробування кронциркуля полягає в розведенні й зведенні його ніжок. При цьому хід у шарнірі має бути плавним, а кінці ніжок повинні щільно сходитися (з навч. літ.);
Вивчаючи ліки, лікарі всіх часів відзначили їхню двоїсту дію на організм людини і тварини залежно від розведення (з наук.-попул. літ.);
Сучасне розведення кольорових норок невіддільне від розвитку генетики і є одним з найяскравіших прикладів використання у практичній діяльності людини генетичних принципів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)