розвередуватися
РОЗВЕРЕДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
Стати вередливим, примхливим.
– Ватя зовсім розвередувалась з нудьги. Місяць в думках побула черницею, місяць – курсисткою і, певно, місяць буде артисткою.., – сказав насмішкувато батько (І. Нечуй-Левицький);
Оришці треба на грядках полоти. Як на те Чіпка розвередувався: “їсти, та й їсти, бабо!” (Панас Мирний);
Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить: “Меду та й меду!” (О. Стороженко).
Словник української мови (СУМ-20)