Словник української мови у 20 томах

розвихрювач

РОЗВИ́ХРЮВАЧ, а, ч.

Те, що розвихрює, здіймає вихор.

Включили вентилятори, заспівав розвихрювач (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розвихрювач — розви́хрювач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови