Словник української мови у 20 томах

розволочений

РОЗВОЛО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розволочи́ти.

Розволочена граблями нива;

// у знач. прикм.

* Образно. Ранок прийшов похмурим, з густими розволоченими хмарами (М. Івченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розволочений — розволо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розволочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розволочити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розволочений — РОЗВОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розволочи́ти.  Словник української мови в 11 томах