Словник української мови у 20 томах

розвірити

РОЗВІ́РИТИ, рю, риш, док., що, заст.

Роздати у борг.

Розвірити гроші;

Розвірити зерно.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розвірити — Розвірити, -рю, -риш гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.  Словник української мови Грінченка