Словник української мови у 20 томах

розгарячіти

РОЗГАРЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Стати, зробитися гарячим.

Борщ швидко розгарячів на плиті (з газ.);

// Дуже зігрітися (про людину).

Він [Микола] розгарячів біля соломи, поспішав втрамбувати найліпше, щоб купи маленькими прямокутниками лягли в рівні, як стріли, ряди (з газ.).

2. перен. Стати збудженим.

Розгарячіти після розмови.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розгарячіти — розгарячі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розгарячіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати, зробитися гарячим. 2》 перен. Стати збудженим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгарячіти — РОЗГАРЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати, зробитися гарячим. 2. перен. Стати збудженим.  Словник української мови в 11 томах