Словник української мови у 20 томах

розгачувати

РОЗГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГАТИ́ТИ, гачу́, га́тиш, док., що.

Випускати воду з чого-небудь (річки, каналу і т. ін.); розгороджувати, звільняти від гатки.

Розповідав Захар [Беркут] .. про старих велетнів і їх царя, тухольського Сторожа, що розгатив тухольське озеро (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розгачувати — розга́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови