Словник української мови у 20 томах

розглагольствування

РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. розглаго́льствувати;

// перев. мн. Беззмістовні, багатослівні розмови; просторікування.

В суворі дні Вітчизняної війни литовський народ краще, ніж будь-коли раніше, переконався, наскільки лицемірними були всі розглагольствування (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розглагольствування — розглаго́льствування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розглагольствування — див. розмова  Словник синонімів Вусика
  3. розглагольствування — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил.  Словник синонімів української мови
  4. розглагольствування — РОЗГЛАГО́ЛЬСТВУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розглаго́льствувати; // перев. мн. Беззмістовні, багатослівні розмови; просторікування.  Словник української мови в 11 томах