розгойдуваний
РОЗГО́ЙДУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розго́йдувати.
Уже мигочуть гостро над пюпітром Товсті свічки, розгойдувані вітром, І аж під стелю, до лунких склепінь, Зметнулась гостра диригентська тінь (М. Бажан);
Два ряди ліхтарів, розгойдуваних вітром, утворювали два ряди немовби підвішених у повітрі мечів, які хвилеподібно рухалися (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)