розгонка
РОЗГО́НКА, и, ж., спец.
1. Послідовна повторна перегонка рідини, суміші.
Розгонку нафти проводили у двох кубах місткістю 50 т кожен. Нафту, яку привозили на завод, зберігали в двох резервуарах об'ємом 780 та 1520куб. м. Нафту для перегонки попередньо нагрівали у вертикальних підігрівачах (з наук.-попул. літ.);
Розгонка дьогтю.
2. Розпліскування шматка металу в поперечному напрямку.
Словник української мови (СУМ-20)