Словник української мови у 20 томах

розгорлатися

РОЗГОРЛА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

Почати горлати, галасувати; розгаласуватися.

Старі вантажники гримнули на них [юнаків]: – Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (З. Тулуб).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розгорлатися — розгорла́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розгорлатися — див. кричати  Словник синонімів Вусика
  3. розгорлатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Почати горлати, галасувати; розгаласуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгорлатися — РОЗКРИЧА́ТИСЯ (почати дуже кричати), РОЗШУМІ́ТИСЯ, РОЗРЕПЕТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ розм., РОЗГОРЛА́ТИСЯ розм., РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ розм., РОЗҐВАЛТУВА́ТИСЯ розм., РОЗГУКА́ТИСЯ розм., РОЗПОРОЩА́ТИСЯ розм.; РОЗЗІПА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розгорлатися — РОЗГОРЛА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати горлати, галасувати; розгаласуватися. Старі вантажники гримнули на них [юнаків]: — Та цитьте! Розгорлалися, як гуси! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 454).  Словник української мови в 11 томах