розгощуватися
РОЗГО́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗГОСТИ́ТИСЯ, гощу́ся, гости́шся, док., діал.
Будучи гостем, розташовуватися, відчувати себе, як удома.
– Вибачайте, – сказав він по хвилі, не піднімаючи звішеної на груди голови, – що я такий смілий [сміливий] і .. розгощуся (І. Франко);
– Будьте ласкаві! Сідайте собі, – кажу, – пане! Прошу його розгоститися, як у своїй хаті (Л. Мартович);
Нарешті, парубки розгостилися, позасідали коло дівок, сміються, жартують (Н. Кобринська);
У хаті мандрівники розгостились приємно. Господарка Жучиха запоралась коло мисок та горшків біля мисника й подала смачну вечерю з овочів та городини (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)